«Цей галасливий ярмарок амбіцій»
* * *
Цей галасливий ярмарок амбіцій,
Ці безкінечні гордості потоки...
Забули ми — сказав Господь «Не бійся!»,
Сказав це нам через своїх пророків.
Вертаємо ми з ярмарку... Вертаєм...
І краму нам свого не обміняти.
А світ стоїть під вічними хрестами —
Й не бачить світ жертовного Розп’яття.
Не біймось зла — воно у Божій власті,
А біймось власну гордість розбудити.
Хто на жертовник міг життя покласти,
Щоб повернути вічність Божим дітям?
Як ми жили? Як від’ярмаркували?
І з чим вертаєм з ярмарку сьогодні?
Скрипучий віз подачок від Ваала...
Легкий ковчег усіх дарів Господніх...
Вертаємо ми з ярмарку. Вертаєм...
Хто щедрий своїм крамом, хто — безсилий.
А світ стоїть під вічними хрестами —
Й Господнього не бачить Воскресіння...
Як Спас дивився у Отцівські вічі!
Як Він молився на горі Оливній!
Голгофського хреста печаль і відчай
Вже змила благодаті чиста злива...
І галасливий ярмарок амбіцій
Лишається за обріями тиші,
На цій землі не будем жити двічі,
Сторінку долі вже не перепишеш.
Отця боялись — розіп’яли Сина.
Та сяяла Любов непогасима.
Господнє незбагненне Воскресіння
У ту неділю всіх нас воскресило.
Ольга Чорномаз
Переглядів: 661
