«Дощ, невідступний, як передчуття»

*   *   *

Дощ, невідступний, як передчуття,
Хоча й непередбачений прогнозом.
Шлють запізніли блискавки вітань
Землі осінній вересневі грози.

І грім в’їжджає в здивування вікон
На колісницях обважнілих хмар,
І крапелини, чисті і столикі,
Приносять знов землі себе у дар. 

Всесильний Боже! Землю не покинь, 
Напій снагою урожаї наші!
Предвічний Боже, над усі віки
Хай обмине її гроза інакша:

Та, без дощу і без передчуття,
Що обпікає ріки, трави, мозок —
Без віри, без надії, без життя
Летить планета крізь смертельні грози...

Спинись, уяво, завтра буде день —
На землю ми приходим лиш гостями.
...Гроза минула, тихо дощ іде.
Осінній. Не холодний. Не останній.

Сьогодні сяє ще ласкавий день —
Господь жде покаянь і довго терпить,
Щоб вже без гриму й дорогих одеж
Побачили ми душі наші стерплі

Від заздрості, захланності, спокус
У дзеркалі любові і покути.
Ісус уже в терновому вінку,
Вже до хреста високого прикутий...

Висить криваве сонце вечорове —
Наш Бог страждає мовчки, без вини.
Душе, вдивився в дзеркало Любові —
І власної потворності жахнись!

Ольга Чорномаз

Переглядів: 7


Разработка веб сайтов

Terra incognita — грішна душа

Благоговійно, вдячно, у сльозах

Він вже настав, цей світлий добрий день

Господи праведний, дай сили нам

Допоки ще живе маленьке наше «я»

Дощ, невідступний, як передчуття

Душа перед тобою на колінах

Згадай мене, Господи

Коли стають іудами брати

Мій Боже, дякую, що Ти мене позвав

Ми стільки літ не бачили тепла

Ми у гріхах народжені, однак

Мої слова розбились об байдужість

Мов золото — ці кучері на плечі

Мовчить Голгофа і мовчить каміння

Нікому не дано зійти з хреста

Наш світ минає віри острівець

Не хлібом єдиним живемо

Незбагненний, сяючий, незвичний

Повік Розп’яття над жорстоким світом

Прекрасна Єва з голубого раю

Сирітський притулок

Спекотна тиша обіймає сад

Сухим, безрідним перекотиполем

У вашім домі хай горить свіча

У світі лицемірства і олжі

У тім саду, у Божім винограднику

Уже дійшли до краю. До межі

Холодний присмерк пізніх покаянь

Холола кров Господня на хресті

Цей галасливий ярмарок амбіцій

Шляхи, які обираємо ми

Як дорого заплачено за гріх!

Як сяяла зоря! Як пахло сіно!