«Мої слова розбились об байдужість»

*   *   *

Мої слова розбились об байдужість —
Розсипалось на найдрібніший бісер.
Перепливаю очманілі душі
І пам’ятаю, Господи: «Не бійся!»

І пам’ятаю: «Не кидайте бісер...»
Я пам’ятаю і слова збираю,
Щоб нанизать на пам’ять і повісить
До часу — на самісінькому краї

Свідомості. І знову дарувати
Тому, хто знає бісера коштовність,
Хто хоче йти на те Господнє свято,
Хто Боже Слово чує молитовно.

Ольга Чорномаз

Переглядів: 2


Разработка веб сайтов

Terra incognita — грішна душа

Благоговійно, вдячно, у сльозах

Він вже настав, цей світлий добрий день

Господи праведний, дай сили нам

Допоки ще живе маленьке наше «я»

Дощ, невідступний, як передчуття

Душа перед тобою на колінах

Згадай мене, Господи

Коли стають іудами брати

Мій Боже, дякую, що Ти мене позвав

Ми стільки літ не бачили тепла

Ми у гріхах народжені, однак

Мої слова розбились об байдужість

Мов золото — ці кучері на плечі

Мовчить Голгофа і мовчить каміння

Нікому не дано зійти з хреста

Наш світ минає віри острівець

Не хлібом єдиним живемо

Незбагненний, сяючий, незвичний

Повік Розп’яття над жорстоким світом

Прекрасна Єва з голубого раю

Сирітський притулок

Спекотна тиша обіймає сад

Сухим, безрідним перекотиполем

У вашім домі хай горить свіча

У світі лицемірства і олжі

У тім саду, у Божім винограднику

Уже дійшли до краю. До межі

Холодний присмерк пізніх покаянь

Холола кров Господня на хресті

Цей галасливий ярмарок амбіцій

Шляхи, які обираємо ми

Як дорого заплачено за гріх!

Як сяяла зоря! Як пахло сіно!