«Наш світ минає віри острівець»

*   *   *

Наш світ минає віри острівець
І мчить несамовито по дотичній,
А світ незримий в радості живе —
Від страху вільний та зіниць окличних.

За гранню розуму, у сферах тих,
Куди не вправі відхилить завіси,
Чекають нас високі і прості,
Джерельні води надглибинних істин.

Життя мойого тиха течія
Впадає в море вічності безмежне,
Та безпорадна крапелина «я»
Ще часом душу пристрасно збентежить...

Я залишаю цей жорстокий світ,
Пливе повз мене зло його безтямне.
Приймаю вічний Божий Заповіт:
І перше його слово, і — останнє.

А існування весь одвічний смисл —
Живої суті Альфа і Омега.
І кожне слово у Святім Письмі
Звучить безсмертя вірним оберегом.

Ольга Чорномаз

Переглядів: 331


Разработка веб сайтов

Terra incognita — грішна душа

Благоговійно, вдячно, у сльозах

В криниці отчій є така вода

Він вже настав, цей світлий добрий день

Він народивсь не в кращій із печер

Господи праведний, дай сили нам

Давайте йти, допоки ще не осiнь

Допоки ще живе маленьке наше «я»

Дощ, невідступний, як передчуття

Душа перед тобою на колінах

Згадай мене, Господи

Коли душа заходиться плачем

Коли стають іудами брати

Мій Боже, дякую, що Ти мене позвав

Ми стільки літ не бачили тепла

Ми у гріхах народжені, однак

Ми щось залишаємо в стінах старих

Мої слова розбились об байдужість

Мов золото — ці кучері на плечі

Мовчить Голгофа і мовчить каміння

Нікому не дано зійти з хреста

На Cвято Подяки

Наш світ минає віри острівець

Не треба згадувати все на світі

Не хлібом єдиним живемо

Незбагненний, сяючий, незвичний

О Ісусе, до ніг Твоїх схилюся серцем

Пітьма обступала душу

Повік Розп’яття над жорстоким світом

Прапор Його наді мною – Любов

Прекрасна Єва з голубого раю

Свіча надій

Сирітський притулок

Спекотна тиша обіймає сад

Сухим, безрідним перекотиполем

У вашім домі хай горить свіча

У світі лицемірства і олжі

У тім саду, у Божім винограднику

Уже дійшли до краю. До межі

Усе було – i бiль в моїх очах

Холодний присмерк пізніх покаянь

Холола кров Господня на хресті

Це Твоя війна, Боже мій

Цей галасливий ярмарок амбіцій

Через наш сад біжать дощі навскіс

Шляхи, які обираємо ми

Як дорого заплачено за гріх!

Як сяяла зоря! Як пахло сіно!