«Не треба згадувати все на світі»

*   *   *

Не треба згадувати все на світі —
Це зайвий біль, це сльози ностальгії. 
Душа тремтить пелюсткою на вітрі... 
Вона все знає і все розуміє.

Сьогодні сонце знову усміхнеться 
Крізь всіх хмарин тонесеньку вуаль. 
Снігів далеких не пускаймо в серце,
Хай нас залишить за минулим жаль.

Нас течія холодна на крижині 
Несла нестримно в небуття своє.
Наш день вчорашній — все, шо пережили. 
А зараз вже «сьогодні» з Богом є.

Ми зрозуміли: треба Богу здатись —
Піднімем наші білі прапорці.
Все сталось так, як мало з нами статись: 
Життя і доля у Його руці.

Хай буде жаль, що не жили ми свято,
Ще крок — і опинилися б на дні.
Та все, у чому були винуваті,
Ісус на плечах зранених поніс.

Ольга Чорномаз-Велиган

Переглядів: 165


Terra incognita — грішна душа

Благоговійно, вдячно, у сльозах

В криниці отчій є така вода

Він вже настав, цей світлий добрий день

Він народивсь не в кращій із печер

Господи праведний, дай сили нам

Давайте йти, допоки ще не осiнь

Допоки ще живе маленьке наше «я»

Дощ, невідступний, як передчуття

Душа перед тобою на колінах

Згадай мене, Господи

Коли душа заходиться плачем

Коли стають іудами брати

Мій Боже, дякую, що Ти мене позвав

Ми стільки літ не бачили тепла

Ми у гріхах народжені, однак

Ми щось залишаємо в стінах старих

Мої слова розбились об байдужість

Мов золото — ці кучері на плечі

Мовчить Голгофа і мовчить каміння

Нікому не дано зійти з хреста

На Cвято Подяки

Наш світ минає віри острівець

Не треба згадувати все на світі

Не хлібом єдиним живемо

Незбагненний, сяючий, незвичний

О Ісусе, до ніг Твоїх схилюся серцем

Пітьма обступала душу

Повік Розп’яття над жорстоким світом

Прапор Його наді мною – Любов

Прекрасна Єва з голубого раю

Свіча надій

Сирітський притулок

Спекотна тиша обіймає сад

Сухим, безрідним перекотиполем

У вашім домі хай горить свіча

У світі лицемірства і олжі

У тім саду, у Божім винограднику

Уже дійшли до краю. До межі

Усе було – i бiль в моїх очах

Холодний присмерк пізніх покаянь

Холола кров Господня на хресті

Це Твоя війна, Боже мій

Цей галасливий ярмарок амбіцій

Через наш сад біжать дощі навскіс

Шляхи, які обираємо ми

Як дорого заплачено за гріх!

Як сяяла зоря! Як пахло сіно!