«У світі лицемірства і олжі»
* * *
У світі лицемірства і олжі,
У світі слів лукавих і хвалебних
Куди іти нам, Господи, скажи —
Глаголи вічного життя у Тебе.
Були ми всі беззахисні такі ж
У нездійсненних звабливих ідеях,
Як Твої учні в перші ті роки,
Під тим палючим сонцем Іудеї.
... Які б невинні маски не вдягав
Той, чию святість гордощі розп’яли,
Він тільки тьми і розпачу слуга
В тонесенькій золоченій вуалі.
І цей старий, потертий антураж
Його лице ховає ще від світу.
Дає він не за совість, а за страх:
Хто йому служить — мусить і платити.
Коли наш дух розбуджений од сну,
Коли він тільки Бога може чути,
Тоді час рабства в темряві минув:
Ми — діти Божі із гріхів розкуті.
Нам за Ісусом все земне життя
Іти. І вже не втомить нас дорога.
Цей день прозріння — він таки настав,
Цей світлий день народження від Бога.
Служіння Богу на земній межі —
Душі живої неземна потреба.
Куди іти нам, Господи, скажи —
Глаголи вічного життя у Тебе.
Ольга Чорномаз
Переглядів: 355
