«Уже дійшли до краю. До межі»

*   *   *

Уже дійшли до краю. До межі...
Ще не мутанти, та вже й не мустанги.
Впізнай нас, Боже. Боже, поможи...
Ми Твої діти блудні й безталанні.

Матерія — той ідол наш земний —
У шатах атомних тасує гени наші.
А ми ще зазіхали і на німб,
Вінець царя із себе ще не знявши.

Свободи золотий широкий клин,
Любові нерозгорнуті сувої —
Усе розтринькали, все пропили
Й вінець знімаєм разом з головою.

Доцарювались. Сходинки хиткі
У псевдо храм з іменням «незнищенність ».

Припав Адам до Божої руки —
За самозванство попросить прощення.

Ольга Чорномаз

Переглядів: 125


Разработка веб сайтов

Terra incognita — грішна душа

Благоговійно, вдячно, у сльозах

Він вже настав, цей світлий добрий день

Господи праведний, дай сили нам

Допоки ще живе маленьке наше «я»

Дощ, невідступний, як передчуття

Душа перед тобою на колінах

Згадай мене, Господи

Коли стають іудами брати

Мій Боже, дякую, що Ти мене позвав

Ми стільки літ не бачили тепла

Ми у гріхах народжені, однак

Мої слова розбились об байдужість

Мов золото — ці кучері на плечі

Мовчить Голгофа і мовчить каміння

Нікому не дано зійти з хреста

Наш світ минає віри острівець

Не хлібом єдиним живемо

Незбагненний, сяючий, незвичний

Повік Розп’яття над жорстоким світом

Прекрасна Єва з голубого раю

Сирітський притулок

Спекотна тиша обіймає сад

Сухим, безрідним перекотиполем

У вашім домі хай горить свіча

У світі лицемірства і олжі

У тім саду, у Божім винограднику

Уже дійшли до краю. До межі

Холодний присмерк пізніх покаянь

Холола кров Господня на хресті

Цей галасливий ярмарок амбіцій

Шляхи, які обираємо ми

Як дорого заплачено за гріх!

Як сяяла зоря! Як пахло сіно!