«Уже дійшли до краю. До межі»
* * *
Уже дійшли до краю. До межі...
Ще не мутанти, та вже й не мустанги.
Впізнай нас, Боже. Боже, поможи...
Ми Твої діти блудні й безталанні.
Матерія — той ідол наш земний —
У шатах атомних тасує гени наші.
А ми ще зазіхали і на німб,
Вінець царя із себе ще не знявши.
Свободи золотий широкий клин,
Любові нерозгорнуті сувої —
Усе розтринькали, все пропили
Й вінець знімаєм разом з головою.
Доцарювались. Сходинки хиткі
У псевдо храм з іменням «незнищенність ».
Припав Адам до Божої руки —
За самозванство попросить прощення.
Ольга Чорномаз
Переглядів: 539
