«Холодний присмерк пізніх покаянь»

*   *   *

Холодний присмерк пізніх покаянь...
А милістю окрилена надія —
Як в залі спорожнілому рояль
Без пальців музиканта холодіє.

Не поспішає світ до каяття.
«Учора» перелилося в «сьогодні» —
Й минає невловима грань світань,
Де наше «Я» на компроміс не згодне.

І знову — день. І світ ще не втомивсь
У клопотах своїх про хліб насущний,
І дарувать собі не хоче мить,
Щоб в ній хоча б згадать про власну душу.

І сил людських на мужність не стає
Зізнатися в своєму любострасті:
«Не знали, Боже, що Ти справді є—
Життя сліпило поглядом контрастів.

Якби ж знаття... А вірити — хто зна...
Світ нас навчив не вірити нікому»...
Чия покора і чия вина,
Що стільки вершників на чалих конях?

В які ви барви коней одягли,
Що полетять у безкінечний простір?
Вже знято маски з лагідних і злих —
У отчий дім земні вертають гості.

Величний глас Господньої сурми,
А покаяння й роздуми дочасні,
Усе минає. Вічна тільки мить:
І ми у ній — щасливі чи нещасні.

Сьогодні ми ще можем вибирать.
Ще жде надія, як німий рояль.
Щоб не обняв наш спорожнілий сад
Холодний присмерк пізніх покаянь.

Ольга Чорномаз

Переглядів: 189


Разработка веб сайтов

Terra incognita — грішна душа

Благоговійно, вдячно, у сльозах

Він вже настав, цей світлий добрий день

Господи праведний, дай сили нам

Допоки ще живе маленьке наше «я»

Дощ, невідступний, як передчуття

Душа перед тобою на колінах

Згадай мене, Господи

Коли стають іудами брати

Мій Боже, дякую, що Ти мене позвав

Ми стільки літ не бачили тепла

Ми у гріхах народжені, однак

Мої слова розбились об байдужість

Мов золото — ці кучері на плечі

Мовчить Голгофа і мовчить каміння

Нікому не дано зійти з хреста

Наш світ минає віри острівець

Не хлібом єдиним живемо

Незбагненний, сяючий, незвичний

Повік Розп’яття над жорстоким світом

Прекрасна Єва з голубого раю

Сирітський притулок

Спекотна тиша обіймає сад

Сухим, безрідним перекотиполем

У вашім домі хай горить свіча

У світі лицемірства і олжі

У тім саду, у Божім винограднику

Уже дійшли до краю. До межі

Холодний присмерк пізніх покаянь

Холола кров Господня на хресті

Цей галасливий ярмарок амбіцій

Шляхи, які обираємо ми

Як дорого заплачено за гріх!

Як сяяла зоря! Як пахло сіно!