Мій сад

Ну, ось ти і прийшла, принцесо довгождана,
І розцвіли черешні у саду.
Я так чекав тебе, не пізнану, не знану
І неповторну молодість-весну.

З моїх дитячих літ лиш спогади лишились.
Як швидко пролітає все життя!
Як швидко і дерева розпустились!
Здається, ніби і не був дитям.

Мій білосніжний сад вітрами не обтертий,
Зігрітий сонцем, зрошений дощем.
Уже пішов мені двадцять четвертий,
І хто підкаже, скільки буде ще?

Сади, сади – у світі вас багато,
Та буря часто струшує ваш цвіт.
І Бог лише спроможний зберігати
Його із віку в вік, із роду в рід.

Я знаю, прийдеш Ти з турботою про мене,
Як добрий Пан, розчистиш джерело,
Каміння віднесеш і знищиш терен,
Сховаєш сад мій під Своє крило!

Коли поллють дощі мелодією смутку
І чорний птах каміння принесе,
Лиху у світ хтось пустить чутку –
Прийди в мій сад і захисти мене.

Роман Цуман


Разработка веб сайтов