Так схожі дні

Так схожі дні один на одного.
Нічого не змінилося с тих пір, як народився я.
Не зміниться й тоді, коли мене холодного
Назад до себе забере земля!

Так схожі дні один на одного,
Усе, що буде, вже було колись – і навпаки.
А я гадав, що накормлю голодного,
Що з міста зникнуть жебраки.

Спливає час, стаю серйознішим.
Вже не сміюсь із приказок, як був сміявсь дитям.
І очі стали більш вологими,
І осуд більший до гріха.

І серце м'якше, бо навчається:
Життєвий досвід – вчитель мій – рахує помилки.
Пройду сто верств і знову оглядаюся –
Я з скелі вирваний, я вихоплений з тьми.

Я раб гріха був, біль минулого,
Де кожний день – це ніч і смутку жах.
Одного дня того похмурого
Мене торкнулася Спасителя рука.

Так, схожі дні. Все повертається.
Мої долоні знову в мозолях.
Пройшли жнива. Нехай нічого в світі не міняється…
З роками змінююся я.

Роман Цуман

Переглядів: 21


Разработка веб сайтов