«Хмурі дні, ясні дні»

*  *  *

Хмурі дні, ясні дні
Поділили життя, поділили
На щасливі і дуже сумні,
Митті немочі й миті сили.

В хмурі дні – плач і біль,
І молитва приглушено стогне.
Прилетіли в мій сад звідусіль
З шумним вітром чорні ворони.

Що роблю – все не так.
Сам собі вже набрид до нестями.
Ні надій, ні стремлінь, ні ознак –
Мокрі очі прикрию руками.

Чорний птах – вісник зла.
Але я не впущу відчай в душу.
Сад змарнів. Цвіт обпав,
Та закони Христа не порушу.

Так, не втішні ці дні…
Ясних днів би хотілося більше,
Щоб веселими стали сумні
Недописані всі мої вірші.

Щоб блаженство душі 
Словом ніжним звучало…
Боже, сил дай мені 
Не віддатись ніколи печалям.

Скільки їх – темних днів –
Ще поділять життя, ще поділять!
То нічого, що сад мій змарнів, –
У Христі обновляються сили.

Роман Цуман

Переглядів: 5


Разработка веб сайтов