Червневий день
По ніжних струнах почуттів
Ковзнули промені вогнисті.
І день червневий забринів
Квітковим гомоном барвистим.
Відбився небом у душі
З високим помислом привільним
І освіжив, мов по дощі,
Немов по сповіді недільній.
Немов злетів з плечей тягар.
Чи ж то не рай, де чисто й світло?
Палає руж червоних жар
В подвір'ї храмовім привітно.
Вмить зникла смутку сіра тінь,
Як після таїнства Причастя.
Густа небесна голубінь —
Мов дотик знайденого щастя.
Мирослава Данилевська-Милян
Переглядів: 390
