Червневий день

По ніжних струнах почуттів 
Ковзнули промені вогнисті. 
І день червневий забринів 
Квітковим гомоном барвистим.

Відбився небом у душі
З високим помислом привільним
І освіжив, мов по дощі,
Немов по сповіді недільній.

Немов злетів з плечей тягар. 
Чи ж то не рай, де чисто й світло? 
Палає руж червоних жар 
В подвір'ї храмовім привітно.

Вмить зникла смутку сіра тінь, 
Як після таїнства Причастя. 
Густа небесна голубінь —
Мов дотик знайденого щастя.

Мирослава Данилевська-Милян


Разработка веб сайтов