Осінні кадрики

В долонях вітру листя пожовтіле, 
Холодний дощ облизує вікно, 
І важко висне небо посіріле —
Це кадрики осіннього кіно.

В мінливих барвах твориться картина: 
Розтріпав клен свій золотавий чуб, 
Розвісила коралі горобина, 
Піднятий виссю мужній красень-дуб.

Влітає в об'єктив струнка смерічка, 
Над нею кучерявляться хмарки, 
Кудись втікає неспокійна річка, 
Мов струни, простягаються стежки.

Гніздо лелек — осиротілий човен —
Пливе між хмар у напрямку весни. 
Он бродить полем одинокий ворон, 
Он при надії лан озимини.

Вже й крижане сріблясте павутиння 
Сплелось в ажурні сітки на шовках,
Покрило блиском всохле бадилиння,
Лягло, мов білі стрічки, на гілках.

Скупі зірки в холодному світінні,
Маліє місяць в ночі на крилі, —
Бентежні диво-кадрики осінні
Нам Бог дає відзняти на землі.

Мирослава Данилевська-Милян

Переглядів: 56


Разработка веб сайтов