Осінні кадрики
В долонях вітру листя пожовтіле,
Холодний дощ облизує вікно,
І важко висне небо посіріле —
Це кадрики осіннього кіно.
В мінливих барвах твориться картина:
Розтріпав клен свій золотавий чуб,
Розвісила коралі горобина,
Піднятий виссю мужній красень-дуб.
Влітає в об'єктив струнка смерічка,
Над нею кучерявляться хмарки,
Кудись втікає неспокійна річка,
Мов струни, простягаються стежки.
Гніздо лелек — осиротілий човен —
Пливе між хмар у напрямку весни.
Он бродить полем одинокий ворон,
Он при надії лан озимини.
Вже й крижане сріблясте павутиння
Сплелось в ажурні сітки на шовках,
Покрило блиском всохле бадилиння,
Лягло, мов білі стрічки, на гілках.
Скупі зірки в холодному світінні,
Маліє місяць в ночі на крилі, —
Бентежні диво-кадрики осінні
Нам Бог дає відзняти на землі.
Мирослава Данилевська-Милян
Переглядів: 582
