Трон серця
Скинь із трону серця власне «я»,
Мов земний світанок — владу ночі,
І святи Ісусове Ім'я —
Він посісти трон сердечний хоче.
І в безмежну Божу благодать
Ніжно Він твою одягне долю,
А без Нього марно сил не трать,
Бо на все в житті — Господня воля.
Хай ведуть тебе Його сліди,
Як живим Початком планів стане,
У рутині буднів від біди
Захистить, у світі зла й обману.
Ти не знаєш про майбутні дні —
Владний Він над ними і над світом,
Розцвісти Він дав твоїй весні
І вінчає цим ласкавим літом.
Вже ключів осінніх чути дзвін —
Чи відчинить ці барвисті двері?
Чи для тебе має місце Він?
Чи тебе запросить до вечері?
То ж Йому з довірою корись,
Хай на троні серця Він засяє!
Йди за Ним безстрашно, бо колись
Осягне душа блаженство раю.
Послух — понад жертви золоті.
Доброчинства дар? Та все ж від Нього!
Справді, той щасливий, хто в путі
Йде під стягом Господа Живого.
В чисте серце хай ввійде Христос,
Як зійшов колись в Різдвяні ясла.
Він — твій Цар, твій захист від загроз
І Зоря спасіння непогасна.
Мирослава Данилевська-Милян
Переглядів: 438
