Ватра хризантем

Розгорілась ватра хризантем,
Мов цілунок осені гарячий,
Не згасає навіть під дощем,
На вітри не скаржиться й не плаче.

Мов неопалима купина, 
Таємниче дивиться нам в очі, 
Палахкоче, світиться вона, 
Як сестриця зорям, серед ночі.

А як сонце вранішнє встає
В променистій ясній діадемі,
Блискіток тій ватрі додає,
Усмішок-веселок хризантемам.

Невеличкі вогники-квітки, 
Запізнілі осені перлини, 
В полум'яні заплелись вінки 
Для краси, для радости людини.

І землі краса так до лиця, 
Постає щороку, як обнова, 
Як любов негаснуча Творця 
І як вічна праведність Христова, —

Свій вогонь несуть крізь товщу літ, 
Гріють плин життєвих днів дочасних. 
Хай в серцях палає віри цвіт, 
Наче ватра хризантем прекрасних.

Мирослава Данилевська-Милян

Переглядів: 383


Разработка веб сайтов