«Цар верхи на ослі, а не на огирі»
* * *
Цар верхи на ослі, а не на огирі...
Скидали свити, вистеляли шлях.
Всі закамарки заходили ходором
В Єрусалимі: «Ось Він, Машіах!»
Хтось згадував пророцтва згортку древнього,
Хтось предків, що за волю полягли,
Хтось віття різав, хтось віддавши кревного,
Увічнити момент благав майстрів.
А Цар не схожим був на тріумфатора,
Цар розчинився в кіптяві юрми,
Той Назарянин знав її до атома
Він чув таке ж амбітне: «Розіпни!»
І хто впізнає царський вияв милості,
Як на дорогу хресну ступить Він,
Щоб сповістити зболеним «Звершилося!»
Амністію цим смертникам земним?!
Не гіллям вербним буде стежка мощена,
Там не «Осанна!» — зрадницьке виття.
От, кажуть в людях, є неділя прощена,
А я сказала б — прощене життя.
Пилат скептично морщив переносицю:
«Memento mori», хто б не був такий.
…Світало втретє, бігла Мироносиця,
Вона вже знала, що Христос — живий!
Домініка Дем
Переглядів: 522
