«Цар верхи на ослі, а не на огирі»

*   *   *

Цар верхи на ослі, а не на огирі...
Скидали свити, вистеляли шлях.
Всі закамарки заходили ходором
В Єрусалимі: «Ось Він, Машіах!»

Хтось згадував пророцтва згортку древнього, 
Хтось предків, що за волю полягли,
Хтось віття різав, хтось віддавши кревного, 
Увічнити момент благав майстрів.

А Цар не схожим був на тріумфатора,
Цар розчинився в кіптяві юрми, 
Той Назарянин знав її до атома
Він чув таке ж амбітне: «Розіпни!»

І хто впізнає царський вияв милості,
Як на дорогу хресну ступить Він,
Щоб сповістити зболеним «Звершилося!»
Амністію цим смертникам земним?!

Не гіллям вербним буде стежка мощена,
Там не «Осанна!» — зрадницьке виття.
От, кажуть в людях, є неділя прощена, 
А я сказала б — прощене життя.

Пилат скептично морщив переносицю:
«Memento mori», хто б не був такий.
…Світало втретє, бігла Мироносиця, 
Вона вже знала, що Христос — живий!

Домініка Дем

Переглядів: 404


Разработка веб сайтов