«Є одна з обітниць подарована Богом»
* * *
Є одна з обітниць подарована Богом для нас,
А для мене ще й скарб, що з роками ціни не втрачає:
«Не покину..., вблагаю Отця, Він Втішителя дасть,
Він навчить вас всьому і усе, що Я вчив, нагадає».
Дивний нарис буття: ще ні міст, ані сіл, ні ланів,
Ані грудки землі, іще контури суші розмиті,
Ми ще поза початком, а Він уже нас полюбив.
Ще до створення світу побачив з нас кожного в світі.
Первозданних небес не черкнув іще перший болід,
Ще в зачатку планета: прекрасна, безгрішна, невинна,
Він ім'я моє знав, Він вже чув те скорботне: «Болить!»
І призначив зійти на вівтар Свого власного Сина.
Обійду, не зриваючи, довгі листки лепехи, —
Хай потішиться зілля до осені вітром долинним,
Мені Трійця — є Той, Хто за мене сплативши борги,
Всиновив і сказав: «Я ніколи тебе не покину».
В час душевної смути, в запеклім, нерівнім бою,
В лікарняній палаті, де відчай сочиться крізь стіни,
У щоденних турботах, в самотності, руку мою
Він тримає та знову нагадує: «Я не покину».
А коли у незнану дорогу покличе сурма,
Упізнаю Того, Хто дав людству молитву: «Авіну...»
«Авва» — значить Отець. З Ним не страшно. І смерті — нема,
Є лише перехід та слова: «Я тебе не покину».
Домініка Дем
Переглядів: 730
