«Із змієм не вступаю в діалог»
* * *
Із змієм не вступаю в діалог,
Ще б пак! То ж є таки нечиста сила!..
Та часто все ж вдаюся до думок:
Сестричко, Ево, нащо ж ти згрішила?!
Були тобі садок, ріка, Адам,
І півні райські райсько голосили..
Знайшовся той, хто шастав по садках —
Ти заповiт Творця переступила!..
Із карти світу зник Едемський сад,
Піски.., піски..., ані воріт, ні брами...
Та досі по два боки барикад,
Стоять сучасні єви і адами.
Хоч маємо закони вже нові —
Старі мішки, латають свіжі лати.
Та древнє кредо те: «Іду на ви!»,
Й «…супроти ви!» — уже не поміняти.
Сестра моя! Варення із грушок,
Вари собі, збирай цілюще зело...
А ти щоночі пнешся до зірок,
І так полинно падаєш на землю!
Кислючий плід оскомину дочкам
Передає, мов спадщину тілесну.
От, кажуть, що небесний є Адам,
Я ж думаю: «А Єва, є небесна?!»
Домініка Дем
Переглядів: 459
