«Не скрипне гілка, не черхне зілина»
Не скрипне гілка, не черхне зілина,
Мете, мете по долах та горбах,
Різдвяне небо — бабина хустина
У злототканих ружах й завитках.
Осилиш втому, підворушиш дровця —
Війне на хату сивочубий дим.
Дрімав би, тільки дзвони у церковці
Гривастий присмерк, зернята і кмин...
І ти, малий, пливеш у тій хуртечі
В коловороті зимної ріки,
Поперед тебе проплива свят-вечір,
А поряд в ніч пливуть колядники...
Не знати де межа, а де початок
Хто Ірод, чи Дитина та жива,
Зорі кружальце, янголи хрещаті,
Сопіння ярки з ближнього хліва.
Смикнеш напоспіх ягідку калини,
Змахнеш небавом іній на брові,
Та розпашілий забігаєш в сіни
З вертепом у широкім рукаві.
Домініка Дем
Переглядів: 249