«Нічого не загадуй наперед»
* * *
Нічого не загадуй наперед,
Бо дійсність, — то така мінлива жінка,
Закине часом ложку дьогтю в мед
І розсміється радісно та дзвінко.
Шляхетний хист — в любові віддавать
За «просто так» нікому не дається,
А звиклим по життю байдикувать —
Вселенським катуванням видається.
У круговерті дріб’язків й марнот,
Де кожен щось хоч може, та не хоче,
Напевно, найчесніша із чеснот —
Завжди дивитись прямо в власні очі.
Примиреність з байдужістю в собі —
Найвпертіша з відомих гравітацій,
Що часто возить верхи на горбі
Знекровленість душі в немитій таці.
Потреба Слова, як потреба жить,
Хоча в ріки бува й круті пороги.
Жива вода призначена, щоб пить,
А не для того, щоб в ній мити ноги.
Шукаймо завжди ближньому добра,
Собі — вогню для світочу в темряві.
Лише пряма дорога — дорогА,
А манівці… вони завжди лукаві.
Домініка Дем
Переглядів: 481
