«Якщо поміркувати, як годиться»

*   *   *

Якщо поміркувати, як годиться,
То випливає, що вряди-годи
Життя — одна химерна плутаниця,
Й даремна річ розплутувать її.

Життя — така незграбна теорема,
Кому і що тут можна довести?
Шматочок неба в просвітку Едема
Та вирубка людської самоти.

Затятість, із котрою все ж шукаєш,
Одне єдине з тисячі облич,
Крізь гадки, що на вилицях палають,
Вогнем сумління, кинутого в піч.

А мусиш, мов еквілібрист на дроті,
Тримати рівновагу в голові...
Тож кажуть люди: «В тихому болоті…»,
То Ви, напевно, людоньки, й праві…

У злі ґрунти пшеницю не засіють,
Бо знищить жаром перший буревій. —
Коли душа звершає літургію,
То розум в ноги кланяється їй.

Домініка Дем

Переглядів: 71


Разработка веб сайтов