«Захрипла  флейта тліє на морозі»

*   *   *

Захрипла  флейта тліє на морозі, 
Лягає пруг  від неба до землі.
Аркан дощу. Осики голомозі. 
Остуда днів — тонкі осині сльози, 
Сарматське чорне  золото золи. 

Хто всі ми? Слідопити чи бувальці?
Так зимно, зимно...  вітер  жалить пальці, 
Летить верхів’ям  прудконога  лань. 
То звір чи  дух, загорнутий  в картате, 
Агов! Не  страшно, лісе, помирати?
Він розправляє  закоцюблу длань.

Усе... короткий  постріл звіролова. 
Розвиднілося, тупцяють корови
До ясел у чебрець та  деревій...
Передріздвяним молоком скипають 
Сінні копиці, рій  грядущих таєн,
колядки...
anno Domіni з-під вій. 

З полудня сиво. Студінь в хату скочить —
Бабуня топлять лазню, вносять ночви, 
Перуть сорочку до недільних свят. 
— Нащо, бабуню, Ви ж бо не дівчата?
— А в чім мені, онуцю, предстояти
коли покличуть до Господніх врат?

Домініка Дем

Переглядів: 150


Разработка веб сайтов