«Захрипла флейта тліє на морозі»
* * *
Захрипла флейта тліє на морозі,
Лягає пруг від неба до землі.
Аркан дощу. Осики голомозі.
Остуда днів — тонкі осині сльози,
Сарматське чорне золото золи.
Хто всі ми? Слідопити чи бувальці?
Так зимно, зимно... вітер жалить пальці,
Летить верхів’ям прудконога лань.
То звір чи дух, загорнутий в картате,
Агов! Не страшно, лісе, помирати?
Він розправляє закоцюблу длань.
Усе... короткий постріл звіролова.
Розвиднілося, тупцяють корови
До ясел у чебрець та деревій...
Передріздвяним молоком скипають
Сінні копиці, рій грядущих таєн,
колядки...
anno Domіni з-під вій.
З полудня сиво. Студінь в хату скочить —
Бабуня топлять лазню, вносять ночви,
Перуть сорочку до недільних свят.
— Нащо, бабуню, Ви ж бо не дівчата?
— А в чім мені, онуцю, предстояти
коли покличуть до Господніх врат?
Домініка Дем
Переглядів: 150