Різдвяна колискова

Вона співала Богу колискову…
А Бог ще був маленьким — два вершки. 
І від людського лагідного слова 
Бог засинав, горнувсь у пелюшки.

Вона співала про свої тривоги, 
Про сумніви, що морщили чоло… 
З беззахисною усмішкою Бога 
Страхи втікали, наче й не було!

Бог плакав — а вона Йому співала… 
Бог засміявся — плакала вона… 
Під клаптиком льняного покривала 
Вмістилась Висота і Глибина!

Вона співала про єврейську долю — 
Горби й долини в радості й журі. 
Як Авраам, покірний Божій волі, 
Із сином залишився на горі…

Співала про відвагу й небезпеку, 
Кохання, переброджене на смак. 
Як із верблюда сходила Ревека, 
Коли назустріч вийшов Ісаак…

Співала, що захоплене обманом 
Вернеться щемом давньої вини. 
Як Яків був обдурений Лаваном, 
А потім ошукали ще й сини…

Співала про ненависть і незгоду, 
Про рабство і про Йосипові сни… 
Про немовля, опущене на воду, 
Що виведе народ із чужини.

Про сорок років скарг і непокори, 
Про стовп вогню, що вів у Ханаан, 
Про те, як розійшлось Червоне море, 
Про те, як переходили Йордан…

Як брат ішов на брата, на сусіда, 
Як кров лягала горем на ріллю… 
Співала про Саула і Давида, 
Ґехазі, Єлисея та Іллю…

Про гіркоту на ріках Вавилону, 
Про жах поразки, куряву і дим… 
І як лунала проповідь Закону 
На піднятий з руїн Єрусалим.

Як Бог від Сирбонід до Галілеї 
Благословляв добро і нищив зло…
Дитя всміхалось змовницьки до неї, 
Мовляв: ага, було таке, було!

Вона співала Богу колискову — 
Розходилися зморшки на чолі… 
Малюк вві сні агукав загадково — 
Він бачив сон про створення Землі!

Дмитро Довбуш

Переглядів: 297


Разработка веб сайтов