«Стою я просто неба і молюсь»

*   *   *

Стою я просто неба і молюсь, 
Крізь час я заглядаю в товщу неба. 
О, де ти, Боже?! І мовчиш чомусь, 
Тоді, коли кричати в простір треба.

Зійди до нас і освіти той шлях, 
Який нам завтра суджено обрати. 
Відкрий нам очі та прослав в віках 
Цю мить прозріння, що зумів нам дати.

Відкрий і покажи зворотній бік, 
Ту яму – свіжо вириту могилу, 
В яку ми можем вкинути навік 
Прийдешні покоління й Україну!

Я тут, Всевишній, виглянь із-за хмар! 
Якщо я не правий – прости (Ти можеш)! 
Та дітям лиш не шли ніяких кар. 
Карай мене! Якщо це допоможе...

Ігор Федчишин

Переглядів: 71


Разработка веб сайтов