«Стою я просто неба і молюсь»
* * *
Стою я просто неба і молюсь,
Крізь час я заглядаю в товщу неба.
О, де ти, Боже?! І мовчиш чомусь,
Тоді, коли кричати в простір треба.
Зійди до нас і освіти той шлях,
Який нам завтра суджено обрати.
Відкрий нам очі та прослав в віках
Цю мить прозріння, що зумів нам дати.
Відкрий і покажи зворотній бік,
Ту яму – свіжо вириту могилу,
В яку ми можем вкинути навік
Прийдешні покоління й Україну!
Я тут, Всевишній, виглянь із-за хмар!
Якщо я не правий – прости (Ти можеш)!
Та дітям лиш не шли ніяких кар.
Карай мене! Якщо це допоможе...
Ігор Федчишин
Переглядів: 352
