Хто це?

Хто штовха мене у спинку,
Шарпає за поли,
За косички, за хустинку
Смикає та коле?

Гне дерева, гонить хмари,
Обтрусив всі груші,
І незримими руками
Тисне мені вуші?

Каже мама: «Сильний вітер
Налетів здалека».
А який він: як журавлик,
А чи як лелека?

Він невидимий нікому,
Хоч і є, я знаю.
То ж біжу мерщій додому,
Як його стрічаю.

Так і Бог. Його не бачу,
Але знаю й вірю.
Я до Нього йду, як плачу,
Йду, коли радію.

Він почує й допоможе,
Пригорне, зігріє.
Я молюсь Йому, як можу,
І люблю, як вмію.

Галина Гунченко

Переглядів: 57


Разработка веб сайтов