«Гонить вітер листя по дорозі»

* * *

Гонить вітер листя по дорозі,
Гонить вітер хмари угорі,
І стоять дерева голі й босі
На теплом покинутій землі.

Так і я на цій землі без Тебе,
Боже мій, Дарителю життя,
І нічого так мені не треба,
Як присутність у житті Твоя.

У Твоїй руці благословіння
І тепло, і радість, і дари,
Ти любові чистої проміння
Посилаєш кожен день згори.

А без Тебе — і у квітні осінь,
А без Тебе — в південь темнота,
А без Тебе — плаче і голосить
У мені душа, немов дитя.

Слава Богу за короткі миті,
Що на ваги пам’яті лягли, —
Ті найкращі дні, які прожиті
Із Тобою, Господи, були.

Гонить вітер листя по дорозі,
Гонить час життя в незримий край.
Ми усі спочинемо у Бозі —
В час тяжкий гонитви пам’ятай.

Галина Гунченко

ГУНЧЕНКО Галина