Не лишу сиротами вас
Як хмари горя наді мною
І серце крається від болю,
В моїй душі звучить щораз:
«Не лишу сиротами вас».
Я знаю: я не сирота.
У мене є Отець Небесний,
Є мій Господь — Ісус воскреслий
І Дух Святий, що Другом став.
Я знаю: рани заживуть
В моїй душі й на тілі смертнім,
Якщо думки, увись простерті,
Шукатимуть небесну путь.
Дістав Ти з моря глибини
Пророка Йону. Та достосту
Ось я тону в життя скорботах.
Благаю — руку простягни.
Я вірю, вірою живу
В Твою небесну милість Божу,
В біблійну букву, в крапку кожну,
В Твоєї правди глибину.
І що мені цей грішний світ,
Якщо є Ти — святий і вічний.
А час життєвий швидкотічний,
Як вітру ле̍гкий переліт.
Неначе полуднева тінь,
Минуть усі мої печалі,
Відкриються прекрасні далі
Твоїх небесних володінь.
Мій Боже, як вночі зоря,
В житті Твій образ наді мною,
І непорушною стіною
Край стежки — заповідь Твоя.
Господь — душі моєї скарб,
Зір для очей, для серця — ліки.
Ти є — і я жива навіки,
Бо тільки Ти — мій Бог, мій Цар.
Галина Гунченко
Переглядів: 578
