Преображення («Ісуса образ в сяйві на горі»)
Ісуса образ в сяйві на горі…
Ілля й Мойсей із Ним там говорили.
На лиця учні впали до землі,
Як Бог-Отець заговорив із ними.
Із хмари голос: «Це Мій любий Син,
Йому слухняні будьте ви в усьому».
Той голос линув із небес вершин,
Гучніший від розкотистого грому.
У Божій славі змінений Ісус,
Такий знайомий і такий незнаний,
А унизу — страждань пекучий груз —
Страшне розп’яття на Христа чекало.
Вершина преображення свята —
Гора висока, де Ісус і учні…
У кожного в житті — вона своя.
Туди піднятись маєм неминуче.
Щоб не топтать стежки по болотах,
Щоб не блукати у туманах сірих,
Не впасти в прірву, йдімо до Христа
По цих гірських стежках святої віри.
Зречусь себе, візьму життєвий хрест,
Піду услід Тобі, Ісусе-Боже,
Туди, де шлях торкається небес,
Куди з гріхом піднятися не можем.
Зречусь свого малесенького «я»,
Нехай Твоя в мені святиться воля,
Тобі до ніг складу земне життя,
Ти — Цар мій, Бог, в Тобі — спасенних доля.
Через долину смутку і журби,
Крізь тіні смертні, острахи, тривоги,
Мене стежина поведе туди,
Де є гора святої перемоги.
Священна преображення гора —
Усіх надій сіяюча вершина…
Мене зміни, коли прийде пора,
Прошу, молю Святого Бога Сина.
Дай сили, Боже, і благослови —
Я на вершину ту піднятись мушу.
Омий, зціли, у світло зодягни
Поранену гріхом стражденну душу.
Бо преображення мого життя —
Усіх жадань осяяна вершина…
Надіюсь на Спасителя Христа,
Я ж бо лише слабка земна людина.
Галина Гунченко
Переглядів: 97
