««Розпни, розпни!» — юрба кричала»
* * *
«Розпни, розпни!» — юрба кричала.
Ганьба, побої, чаша мук…
Вп’ялися цвяхи, ніби жала,
У Боже тіло… «Смерть Йому!»
Вінок із терну… Цівки крові
Червоним заливали вид,
Бо так судилося Христові
У муках рятувати світ.
Немов бурхливі чисті води
Гірських потоків із вершин,
Так милість Божу у народи
Приніс Месія, Божий Син.
Любов найвищого гатунку,
Найкращий святості зразок.
У християнськім серці лунко
Звучить для нас Христа урок.
Любов’ю вічною любити,
Світити сонцем в хмурі дні,
Оберігати і водити,
Спасати в течій бистрині.
Так тільки Ти, Ісусе, можеш,
Єдиний Господи святий,
В великій битві переможеш,
Введеш народ у спокій Свій.
Творець-Отець, Ісус-Спаситель
І Дух Святий, що в світ прийшов, —
Бог, для Якого варто жити,
Той Бог, що є сама Любов.
Без Нього день темніший ночі,
З Ним темна ніч — ясніша дня.
Моє бажання, мої очі,
Душа окрилена моя.
Весни земної ніжний подих,
Добірні осені плоди…
З Тобою жити — то не подвиг,
То честь, оправдана завжди.
Ти — Істина, Ти — Автор неба,
Ти — Той, Хто світ в руці трима.
Тобою жити, йти до Тебе —
У світі кращого нема.
Галина Гунченко
Переглядів: 27
