«Я дякую за всі печалі»
* * *
Я дякую за всі печалі,
За всі страждання і жалі,
Що в дні навідались мої,
Захмаривши небесні далі.
За сльози дякую, мій Боже,
За вік зажурений такий,
За втрати дякую, Святий,
За молитовне слово кожне.
Я дякую за всі надії,
Що я Тобі щораз несу,
За те, що у мою косу
Заплутались тумани білі.
Життя, здається, тільки снилось:
Турботи, клопіт, біль і труд…
Роки у пам’яті зітруть
Все, що було, що не здійснилось.
Якби не доля ця сумна,
То вмерла б, може, я душею.
Тоді б не скеля — грудка глею
В підвалини життя лягла б.
На цім земнім шляху людини
У дні печалі і тривог
Ти був зі мною, вічний Бог,
Спаситель мій в путі єдиний.
А через утиски без міри —
Пророчать нам слова Письма —
Дорога в Царство пролягла,
Навчаючи святої віри.
Я вірою рівняю кроки
І вірою ступаю в день,
І причащаюся пісень,
Що ллються, як гірські потоки.
Спаситель мій, Цілитель мій,
Учитель мій, Отець Небесний…
З печалі в радості воскресну,
Бо Ти є Бог моїх надій.
У вірі обновлюся знов,
Мені не дасть упасти в прірву
Ісус Господь, в Якого вірю,
Його свята голгофська кров.
Галина Гунченко
Переглядів: 1052
