«Мене з друзями поставили вночі...»
* * *
Мене з друзями поставили вночі стерегти чийсь гріб.
Мрець був страчений за те, що порушив закон.
Він лежав у печері, але стояла варта, щоб
якщо воскресне, з гробу не вийшов, подолавши смертний полон.
Пробиті долоні і стопи. Зранене терном чоло.
Але ближче до півночі всі провалилися в сон.
Я один залишився на варті. Я бачив, як Він воскрес.
Як потужний ангел на камінь плечем надавив,
як Воскреслий виходить з гробу, погляд звертаючи до небес.
Страждання і та хресна смерть ніщо Тому, хто свій гроб відкрив.
Я не вірив своїм очам. Втім, тут до чудес
люди звичні, а Воскреслий чудо створити вмів.
Лікарю, зцілися сам. Воскрешаєш? — себе воскреси.
І Йому вдалося. І просіяти Він опівночі встиг.
Він іде, шепочучи щось на кшталт «Отче, іже єси»,
туди, де немає ні страт, ні пристрастей, ні вериг.
Зрозуміло, якщо ти на землі — свій хрест слухняно неси,
а на небесах гортай сторінки священних книг.
Борис Херсонський
Переглядів: 524
