«І знову рік перетворивсь на спогад»

* * *

І знову рік перетворивсь на спогад,
Розтанув як сніжинка на руці.
Рік болю й щастя, радості й тривоги
Сльозою тихо сплинув по щоці...

Колись доріг неходжених плеяда
Тепер позаду пройдена лежить:
Години смутку з хвилями відради —
Усе минуло, як коротка мить...

І перед нами знову невідома,
Обгорнута серпанком далечінь,
Де обриси омріяного Дому
Ввижаються і вдень, і уночі...

Дай, Боже, сили по дорозі в небо
Не збочити, не впасти, не заснуть!
Уся надія наша — лиш на Тебе!
Осяй Своєю ласкою нам путь!

Ju Lia

JU LIA