«Єрусалим збентеженням пройнятий»
* * *
Єрусалим збентеженням пройнятий.
Усюди натовп юрмиться, гуде.
То тут, то там кричать: «Онде на страту
Юдейський Цар із Назарета йде!»
Ведуть Того, Хто лікував хвороби,
Прощав гріхи, із мертвих воскрешав,
Хто душам стомленим давав свободу
І з ніжністю дітей благословляв.
Того, Хто Сином Божим називався,
Хто вічну правду людям сповіщав,
Хто віл Своєї волі відцурався
І власне право Богові віддав.
Хто не зважав на прикрі глузування,
Хто лагідно, терпляче всім служив
І, попри біль, наругу, катування
Слухняним Богу до кінця лишивсь.
З усіх боків пашать обличчя люттю,
В очах — ворожість, помста і злоба,
Ведуть свого Творця мізерні люди
На страту, наче бідного раба…
За що Йому страшні, нестерпні муки?
За що Йому такий ганебний хрест?
Він вмер, щоб мав ти з вічним Богом злуку.
Щоб Бог тебе прийняв, Христос воскрес.
Чудова, неосяжна, незбагненна
Для розуму людського заскладна,
Потужніша за смерть, проста й священна
Божественна любов до грішних нас.
Творець Свої долоні до людини
З хреста в безмежній милості простяг.
Ціна висока нашого спасіння,
Та через неї маємо життя.
Ju Lia
Переглядів: 76
