«Марія була у поважному стані»
* * *
Марія була у поважному стані.
Нелегко дались їй дороги піщані.
Обвітрені губи і пил в кожній складці.
Горби і долини... Аж нудить при згадці!
Вже скільки минуло як вийшли із дому?
Їй ноги боліли, валила їх втома.
Мінялись: загроза, погода, пейзажі.
Летіли повз них багачів екіпажі.
І ось, Вифлеєм.
В’ються зграйками діти.
Гармидер, веселощі. Як не радіти?
Коли ж бо ще доля дасть знову нагоду
Зібратись їм, паросткам царського роду?
На вулицях затишно пахне коржами.
Подвір’я заїзду набите ослами.
Ген, здалеку в полі біліє отара.
Ідилія б... тільки — без прихистку пара.
За ними не раз зачинялися двері,
Кружляло тривожне «Ой, вей!» в атмосфері.
Смеркалося швидко... Згасали надії,
Що ніч ця спокійною буде в Марії.
У хлів? Що ж.. підем!
Бог не вибрав хороми.
Завжди в Домі хліба* є вдосталь соломи.
М’яка і суха, з теплим запахом літа.
Буває, й соломою можна служити.
...Вже спить Вифлеєм. Каганці погасили.
Марія знеможена. Зовсім без сили.
Притихло малятко, у яслах дрімає.
Над обрієм зірка різдвяна палає...
*Вифлеєм — Дім хліба
Світлана Касянчик
Переглядів: 161
