Падає час у вічність

Падає час у вічність — 
ніч за днем,
і застигає звично
янтарем.

В гранях, що звуть «минулим» —
біль, жива
радість людська, самотність,
і слова.

В сферах століть іскриться
мить добра.
Людству ж інколи сниться
крові гра.

Падають на терези
вчинки й схлип.
Йдемо життям, мов лезом.
Ой, не схиб.

Світлана Касянчик

Переглядів: 111


Разработка веб сайтов