Поверни мені пам’ять, Боже!

Поверни мені пам’ять, Боже.
Дуже боляче буде? Знаю!
Але хай! Хай пече, тривожить.
Дні проходять, літа минають.

Через пам’яті часті провали
Розгубилося найдорожче.
Струхнявіли мости, що мали
Повернути колись на прощу.

В метушні обганяєм роки.
Ні, не прощені! Ми — забуті.
Б’ють на сполох знайомі кроки
Нами зраджених і непочутих.

І підступно буденність сіра
У безпам’ятстві топить душі.
Нам, байдужим, хіба ж до зірок?
Засихають не тільки груші.

Поверни мені пам’ять, Боже.
Дуже боляче буде, знаю.
Але хай! Хай пече, тривожить:
Дні проходять, літа минають.

Хай цілющая ностальгія
Збавить душу мою від тління.
Краще біль, каяття, надія
Летаргічного сновидіння.

Світлана Касянчик

Переглядів: 411