Сяє надія з молитви
Господи, множ мої сили
в важкі та непевні часи.
В ті, коли горе довколо
і людям вже не до краси.
Розуму не відбери Ти
в підступні моменти спокус.
Не залишай наодинці
з журброю надовго, Ісус.
Не допусти, щоб характер
мій став, наче ріжуча сталь.
Не перейде хай в жорстокість
й байдужість до ближніх печаль.
Жалість до рідної себе
хай не отруїть життя,
Вчасно зализує Мудрість
поранені кимсь почуття.
Втомлена. Йду як всі люди:
деруся то вгору, то вниз.
Спрагнена: жадно черпаю
з криниці молитовних сліз.
Спокій огорне і в ньому
розчиниться повністю страх.
Сяє надія з молитви,
як з неба Чумацький Шлях.
Світлана Касянчик
Переглядів: 457
