Сяє надія з молитви

Господи, множ мої сили
               в важкі та непевні часи.
В ті, коли горе довколо
               і людям вже не до краси.
Розуму не відбери Ти 
               в підступні моменти спокус.
Не залишай наодинці
               з журброю надовго, Ісус.

Не допусти, щоб характер
               мій став, наче ріжуча сталь.
Не перейде хай в жорстокість
               й байдужість до ближніх печаль.
Жалість до рідної себе
               хай не отруїть життя,
Вчасно зализує Мудрість
               поранені кимсь почуття.

Втомлена. Йду як всі люди:
               деруся то вгору, то вниз.
Спрагнена: жадно черпаю
               з криниці молитовних сліз.
Спокій огорне і в ньому
               розчиниться повністю страх.
Сяє надія з молитви,
               як з неба Чумацький Шлях.

Світлана Касянчик

Переглядів: 78


Разработка веб сайтов