«Я дякую Тобі, Господь, за все»
* * *
Я дякую Тобі, Господь, за все —
За те, що дав; чого не удостоїв.
За те, що досвід зболений несе
Глибоку мудрість істини простої:
Не варто винуватити життя
За помилки, за втрати, за невдачі.
Картай себе, гризи до забуття —
Але минуле не переіначиш!
Вини й образи довгі остюки
Із серця треба виривати вчасно.
Вже пряним листям замело стежки...
Ти ж не сумуй за втраченим прекрасним.
Твори його сьогодні, в дану мить!
Ще поки Бог дає можливість жити.
Ще поки осінь золота стоїть.
І ти комусь ще можеш послужити.
Світлана Касянчик
Переглядів: 948
