КАСЯНЧИК Світлана

Про автора

А коли промине все дочасне

А повітря, немов густішає

Бува, у віршах — ні на грам поезії

Буду слухати тишу

В наших рідних краях вже вдягнулась у золото осінь

В туманну ніч

Вилетіли з хати доньки та сини...

Вознесіння

Всі війни починаються в душі

Все мине...

Господи, Ти позапалював зорі в далеких сузір’ях

Дай нам, Господи, очі бачити

Доторкнуся до твоїх сивин

З Новим Роком

Здавалось, що той кволий вітер?

Змахне руками плавно диригент

Коли зоря веде у Назарет

Коли ми прийдемо додому

Коли тривога не дає заснути

Колискова ("Збилися хмари над нашою хатою")

Марія була у поважному стані

Монолог совісті

Нічна молитва

Надкушений місяць над хатою

Новорічне

Обійми мене, Господи, обійми!

Осіннє надвечір’я

Осінній день

Падає час у вічність

Поверни мені пам’ять, Боже!

Прости нам, Боже

Різдвяна колискова

Різдвяний мотив...

Розкажи мені, зіронько

Сад Гефсиманський. Вечір

Сиджу сама. Роки перебираю

Сяє надія з молитви

Хтось над прірвами зводить мости

Ще небо не прорвалося водою

Я дякую Тобі, Господь, за все

Я не можу вже вас захистити

Я прагну тишини

КАСЯНЧИК Світлана

Про автора

Народилася на Рівненщині, проживала у м. Нововолинськ (Волинь).

Нині проживає у м. Сакраменто (Каліфорнія).