Дай нам, Господи, очі бачити

Йде до заходу сонце над горами.
В чисту воду проміння сіється...
У Твоєму, здалося б, прозорому,
Скільки гам кольорових криється?!

Тінь соснового лісу гойдається
На зелених хвилях під веслами.
А в душі щось аж перевертається.
Звичні речі стають чудесними.

Білі хмари у небі блакитному...
Аромати повітря пряного...
У Твоєму, немов не примітному,
Скільки сховано філігранного!

З повсякденного і прозаїчного,
Із зажитого аж до буднів,
Б'є живе джерело поетичного.
Золоті ті ключі! ЧУдні!

Дай нам, Господи, очі їх бачити,
Дай нам слух досконалий їх чути,
Щоб нас розумом лиш не тлумачити
Те, що варто б ще й серцем відчути.

Світлана Касянчик

Переглядів: 743


Разработка веб сайтов

А коли промине все дочасне

А повітря, немов густішає

Бува, у віршах — ні на грам поезії

Буду слухати тишу

В туманну ніч

Вилетіли з хати доньки та сини...

Вознесіння

Всі війни починаються в душі

Все мине...

Господи, Ти позапалював зорі в далеких сузір’ях

Дай нам, Господи, очі бачити

Доторкнуся до твоїх сивин

З Новим Роком

Здавалось, що той кволий вітер?

Змахне руками плавно диригент

Коли ми прийдемо додому

Коли тривога не дає заснути

Колискова ("Збилися хмари над нашою хатою")

Марія була у поважному стані

Монолог совісті

Нічна молитва

Надкушений місяць над хатою

Новорічне

Осіннє надвечір’я

Осінній день

Падає час у вічність

Поверни мені пам’ять, Боже!

Прости нам, Боже

Різдвяна колискова

Різдвяний мотив...

Розкажи мені, зіронько

Сад Гефсиманський. Вечір

Сиджу сама. Роки перебираю

Сяє надія з молитви

Хтось над прірвами зводить мости

Ще небо не прорвалося водою

Я дякую Тобі, Господь, за все

Я не можу вже вас захистити

Я прагну тишини