Доторкнуся до твоїх сивин
Чоловікові з нагоди його 50-річчя
Доторкнуся до твоїх сивин,
Ти всміхнешся — зморщок ціла зграя
В кутики очей повибігає.
Часу плин. Ах, часу швидкий плин...
Як на тебе схожим став наш син!
У альбомах ще не пожовтіли
Фотографії із тебе, молодого,
А вже осінь перейшла дорогу,
Майже всі берізки облетіли.
І дощі, дощі заморосили.
Ти не той. І я давно не та.
Друзі, посоліднівши, старіють,
На очах ровесники сивіють.
Так, твоя чуприна ще густа,
Але якось зблизились свята...
Рідний мій, сьогодні п’ятдесят
«Стукнуло тобі», як кажуть люди.
Хай для тебе світлим день цей буде,
Найгарнішим з особистих свят!
Глянь, який барвистий листопад!
Мов для тебе доля зберегла
Розмаїття кольорів осінніх.
Не сумуй, що роки — швидкоплинні.
Дякуй Богові, що зберігав від зла,
Що добром стежинка поросла,
Що під ясним небом в мирний час
Ти минаєш п’ятдесяту віху,
Що обходить нашу хату лихо,
Що маяк спасіння не погас,
Дух Святий веде у вічність нас.
І нехай старіє наша плоть,
«Скаче» тиск, буває, «крутять» руки.
Наша втіха — діти та онуки,
І благословляючий Господь.
Світлана Касянчик
Переглядів: 337
