Падає час у вічність
Падає час у вічність —
ніч за днем,
і застигає звично
янтарем.
В гранях, що звуть «минулим» —
біль, жива
радість людська, самотність,
і слова.
В сферах століть іскриться
мить добра.
Людству ж інколи сниться
крові гра.
Падають на терези
вчинки й схлип.
Йдемо життям, мов лезом.
Ой, не схиб.
Світлана Касянчик
Переглядів: 374
