Воскрес Христос
Помер Христос! Прийшла: ось гріб — немає,
Лиш камінь геть відкинутий лежить…
Сад Гетсиманський сонця схід стрічає,
І вітер листям саду шелестить.
Схилилася над гробом, заридала,
На серці камінь: тяжко, так болить…
Хоч мертвого побачити бажала,
Але немає… А он хто стоїть?
Подумала: це садівник. «Можливо,
Ти взяв Його? Скажи, де заховав.
Мені Його забрати так важливо…
Ось пахощі для похоронних справ!»
— Не плач, Маріє, годі сумувати!
Радій, Маріє, Я — Спаситель твій.
— Учителю! — лиш встигла проказати —
І впала-поклонилася до ніг.
І так зраділа, що й не передати.
В душі пісень подячних благодать.
Хотіла обнімати, цілувати —
Й побігла в місто учням розказать…
Подія ця — людей благословіння —
Записана у Слові в добрий час.
Христове благодатне воскресіння
Дарує радість й кожному із нас —
Велику, неосяжну і безмірну
Спасіння радість, радість майбуття.
Він Сам воскрес — і наші смертні душі
Він воскресив для вічного життя.
Радій, Маріє, і сьогодні, нині.
Христос воскрес! Христос повік живий!
І більш не вмре — й ніколи не покине
Тебе Учитель і Спаситель твій.
Михайло Клекоць
Переглядів: 692
