Коханій мамі
Моя маленька біла хата,
Садок вишневенький при ній —
Цей спогад серця вічним святом
Несу собі із краю мрій.
І Мама — як Свята Молитва.
Як Сонечко, що любить цвіт,
По волошковій пісні жита
Веде свою Надію в світ...
І так близенько нам до неба,
І так нам зоряно удвох.
О МАМО! МАМОЧКО, від Тебе
Прийшов у мою душу Бог.
І в час скорботи і посухи,
І в час свинцевої грози
Твоя Молитва й Сила Духа
В моєму серці біль сльози
Гасили завжди... Мамо, Мамо,
Кохана Мамочко, прости...
В житті між хаткою і Храмом
Судились нам важкі хрести,
Терниста путь, болючі сльози...
Схилюсь перед Тобою знов:
Нехай Небесний Вищий Розум
Воздасть Тобі за всю Любов!...
Моя маленька біла хата,
Садок вишневенький при ній...
Я хочу в те тихеньке свято.
Де менше болю, більше мрій...
Де так біблійно квітли зорі,
Де так співали солов’ї
В саду вишневім, мов в соборі:
Тули до серця ті пісні...
Де небеса цвіли барвінком
У євангелії весни,
Де я сміялась дзвінко-дзвінко
І вірила у світлі сни.
Де айстри Мамині світились,
Мов кольоровії сонця,
Де я між мальвами молилась —
Сама, мов мальва, до Творця.
Де плакали й співали квіти,
І не вмирали круглий рік.
Де Сонце й Місяць — Божі діти —
Вели моєму щастю лік.
Де хліб насущний і Молитва,
І квіти , й зорі, й доброта —
У серці воєдино злиті,
Де МАМА — юна і Свята.
Надія Кметюк
Переглядів: 130
