Моє кредо
Ів.8, 36; Фил.1, 21
Навіки залишив я розкіш Содому,
І слава Єгипту не вабить мене.
Дорога моя — до Небесного дому,
Все інше — дочасне, бо тлінне, земне.
Що скарби і слава? — Міраж в непогоду…
Служити Ісусу я твердо рішив!
Найбільше й найкраще багатство — свобода!
Бо щастя людини — свобода душі!
Він дав мені зерна свободи і віри,
І іскра таланту, мабуть, таки є.
«Ще Духа Святого подай в повній мірі —
І все, що Ти дав мені, буде Твоє!»
Ісусе мій, Боже, Тобі все відомо,
Ти бачиш — нотую я вірш чи псалом…
Хотів би писати, не знаючи втоми,
І вмерти отак, за робочим столом.
Коли ж я складу свої крила орлині,
Й погасне в очах моїх світу яса,
Тоді я до Тебе душею полину,
Щоб жити там вічно в святих небесах!
Степан Коханець
Переглядів: 462