Вибір

Це було в лікарні. Догоряла осінь.
За вікном бриніли далі голубі.
В небо піднімалась пісня стоголоса
В шелестінні листя кленів і дубів.

У палаті — тихо. Біля ліжка — мати,
Син її єдиний стомлений, блідий…
Спогади дитинства… Серце знов на чатах:
«Він повинен жити, він ще — молодий.

Ой, невже погасне рання юність сина?» —
Пролітали кадри відчайдушних дум;
Пестила крізь сльози, мов малу дитину,
Звісно, намагалась відвернуть біду.

Жити так хотілось матері і сину!
«Вибирай!..» — не скаже небо голубе.
Та, щоб стався вибір, — він би був єдиним:
Мати без вагання віддала б себе…

——————

Друзі, наш Спаситель — більше, аніж мати,
Кожен з нас у Бога — любеє дитя.
Вічності не купиш ні за яку плату,
Кров Христа святая — ось ціна життя.

Грішнику, мій друже, це для всіх природно —
Жити, жити хоче стомлена душа;
Пам’ятай, що в Бога день один — сьогодні,
Благодать прийняти, раджу, поспішай!

Нині голос Божий ніжно закликає:
Ти живеш дочасно — вічність вибирай!
З Богом чи без Бога — третьої немає:
Грішників жде пекло, а спасенних — рай!

Степан Коханець

Переглядів: 85


Разработка веб сайтов