Цінуймо час
Годинника з собою не беру,
Хай час пливе, не набирає ритму,
Нехай ніщо не сколихне молитву —
Я без регламенту із Богом говорю.
Хай легко і без відліку часу —
Не щосекундно і не щохвилинно —
До Божого престолу тихо лине
Все те, що з серця глибини несу.
Незмінним є небесний циферблат
І зовсім на земне життя не схожий:
Велика стрілочка — то Слово Боже,
Маленька — я, що тікає у такт.
Нас підганяє крадькома життя,
Ми вже навчились жити в ногу з часом,
Суспільства пульс знаходимо відразу,
А Божого — нема серцебиття.
Ми поспішаємо, куди не подивись,
Випереджаючи всі задуми Господні,
А те, що треба виконать сьогодні,
На завтра відкладаєм, на колись.
Невпинно, точно і без вороття
Проходить час нестримно крок за кроком.
З собою захопив він ненароком
Усе на світі… і саме життя.
До часу, як-то кажуть, до пори,
Ще до якоїсь пізньої години
Ми будем жить за схемою рутини,
Аж поки все не зміниться згори.
Вже благодать не вернеться тоді,
Роки свободи більше не настануть,
Безпечні дні також у пам’ять кануть —
Минеться все, як хвиля на воді.
Сьогодні є ще добрий час
Для повноцінного служіння Богу.
Хай в кожнім серці дзвони б’ють тривогу
За все життя хоча би раз.
Лариса Козинюк
Переглядів: 1085
