Дух Святий
Як дозріває в чистім полі
Налитий колос молодий,
Так сповнює мене поволі
Своєю міццю Дух Святий.
Пориви вітру гнуть колосся,
Дощ прибиває до землі.
І вже в ту мить мені здалося:
Тече сльозою сік в стеблі.
Цілюще сонце благодаті
У полудень своїм теплом
Зігріє колоски прим’яті
І випрямить назад стебло.
І Дух Святий поллється в серці,
І буде сповнювати ще.
І не сльоза вже по стебельці,
А сік невпинно потече.
Стрункі, вусаті колосочки
Шепочуться до самих жнив.
Як неба синього шматочки,
Цвітуть волошки поміж них.
Це краплі Божої любові
У полі нашого життя.
Не мислю іншої я долі,
Як тільки — Божеє дитя!
Росою правди вмитись вранці,
Боротись з вітром, що є сил.
І затискати серп у пальцях,
Щоб вижинати бур’яни.
Зерном багатий буде колос,
Яу Дух Святий його зростить.
Нехай пречистий Божий голос
В тобі лунає кожну мить,
Що це життя, як довга нива,
Яку нелегко перейти.
І доля в того лиш щаслива,
Хто став колоссям золотим.
Лариса Козинюк
Переглядів: 957