Кроки назустріч

Човен тихенько гойдався на хвилях…
В морі глибоко світились зірки…
Ніч у свої володіння вступила…
Слухав Ісуса народ залюбки.

Час вже людей відпускати додому.
Сам Він молитись на гору іде…
Часто доводилось бути одному;
Дякувать Батьку за слово святе.

Човен вже був посередині моря — 
Вітер зустрічний раптово подув.
Учні Ісуса не відали б горя,
Коли б із ними Учитель їх був.

Думали так і лягали на весла.
Хвилі чіплялись уже за краї.
Буря, як тріску, той човен понесла,
Бо у стихії закони свої.

З берега бачив нічну цю картину
Той, Хто сильніший за бурю і шторм.
Він же по морю хотів пройти мимо,
Але помітили учні Його.

Та, не впізнавши, вони настрашились,
Думали, марево йде по воді…
Від здивування напружились жили – 
І від Ісуса почули тоді:

— Ви не впізнали? Це Я, подивіться!
Симон Петро запитав у Христа:
— Боже, це Ти?! А у човні — по вінця.
— То ж повели, щоб на воду я став.

— Можеш іти, коли маєш бажання.
Ноги Петра вмить торкнулись води.
І, подолавши останні вагання,
Став до Ісуса назустріч іти.

Хвилі навкруг шаленіли від шторму,
Вітер нестримно їх рвав на куски.
І закричав враз Петро невгамовно
— Я потопаю! О Боже! Спаси!

Мить… І надійна рука над водою
Впевнено витягла з моря Петра.
— О маловірний! Чому ти не встояв?
Як же стояти, як віра мала.

І повернулись у човен обоє.
Буря притихла і вітер ущух…
Ось — Він, Кому підкоряється море —
Бідних рибалок Учитель і Друг.

Тихо… І ніби не було нічого.
Кожний це диво вміщав у собі.
Кажуть: — Ти справді Син Бога живого, —
Бачачи, Хто переміг в боротьбі.

Ось, вона — формула нашої віри:
Бачиш Ісуса — сміливо іди
Відстань, яку Він для тебе відміряв,
Щоб не зануритись в море біди.

Він не сказав: «Повертайся» Петрові —
Руку подав і на гребінь підняв.
І у Його заспокійливім слові
Знову з’явилася віра свята.

Він не спитав: «Нащо човен залишив?»
Був недалеко в години тривог…
Бурю завжди заспокоїть Всевишній.
Тільки скажи, що для тебе Він — Бог.

Лариса Козинюк

Переглядів: 25


Разработка веб сайтов

Ісус у 12 років

Бігає хурделиця

Благовіщення

Ви — сіль землі!

Дай, Боже, зранечку снаги

Двоє створені разом світи

Добра новина ("Мов тепла від сонечка")

Дорога до Христа

Дух Святий

Знову прийшло Різдво

Коли діти приходять у світ

Коли у Всесвіті ще не було людини

Кроки назустріч

Люби усіх

Любов — не свято у календарі

Мені б — зорю!

Минула субота… І сонечко встало

На Різдво, на Різдво, на прекрасне свято

Од віку до віку, від сходу до заходу сонця

Ой, Різдво у нас, Різдво!

Прийшла пора зимових свят

Різдво Христове

Різдвяна сімейна історія

Свіча

Святвечір («Я люблю святвечір на Поділлі»)

Святе і величне Ісуса Різдво

Скільки днів і ночей... Уже більш, як три роки

Сказати — просто слів не вистачає

Три дні

Христос воскрес – ти віриш чи не віриш

Христос воскрес! («Яка довга суботня ніч»)

Христос рождається! Славте Його!

Цінуймо час

Що в імені мені Твоїм

Я дякую Богу

Якщо їсти — то Божий хліб

Якщо згасла любов — запали!